
Ми всі поранені певною мірою. Багато хто живе з глибоко прихованими ранами або вважає їх дріб’язковими. Однак часто ці знехтувані кривди згодом повертаються, позбавляючи нас щастя. Коли йдеться про «звички», від яких годі відмовитися, моделі поведінки, які непідвладні нам, страхи, які ми не здатні подолати, чи хиби, які боїмося визнавати, – то багато з цих клопотів походить з наших розбитих сердець, що благають спокою. Що слід робити з цими ранами?
- По-перше: визнайте, що хоча Бог часто діє через людей, будь-яке зцілення передусім іде від Нього.
- Інколи вистачає поговорити з Богом про свою кривду чи душевний біль – розкажіть йому про них, просіть Його розрадити і зцілити вас; перебувайте в Його присутності, щоб одержати Його зцілення.
- Було б добре, якби ви могли помолитися з кимсь іншим – часто вам потрібне тільки чуйне вухо і думка того, хто має більше мудрости й розуміння.
- Якщо потрібно, порадьтеся з професійним психологом. Нехай це обов’язково буде хтось такий, кому ви довіряєте, хто поділяє вашу віру і не змушує ніяковіти.

