Закон, вписаний у кожне серце

«Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Мф. 7:12).

Кожного ближнього, якого ми зустрічаємо впродовж дня, саме так і слід любити.

Уявімо себе в його становищі й поставмося до нього так, як би ми хотіли, щоб поставилися до нас, якщо б ми опинилися на його місці.

У будь-якій обставині Божий голос усередині нас підкаже нам, як найкраще виявити свою любов.

«Він голодний? То я голодний», – думаймо. І нагодуймо його.

«З ним несправедливо обходяться? Це зі мною так обходяться!»

«Він у темряві, у сумнівах? Це я перебуваю в такому стані»… Лише думаючи так, ми можемо когось розрадити і розділити чиїсь турботи, і не заспокоїмося доти, поки та людина не просвітліє і не втішиться. Ми ж би хотіли, щоб так поводились і з нами.

«Він неповносправний? Я хочу любити його так, щоб мало не своїм тілом і своїм серцем відчувати його неповноцінність, а любов мені підкаже відповідний спосіб, як допомогти йому відчути себе таким самим, як інші, та ще й сповненим більшої благодаті, бо ми, християни, знаємо, яку духовну цінність може мати біль».

Ставмося так до всіх людей, без жодної дискримінації.

Для всіх людей доброї волі

Ми знаємо, що в основі майже всіх найважливіших релігій світу, хоч і в різних формулюваннях, лежить «Золоте правило», ота справді золота норма, яка спонукає робити іншим те, що хочеш, щоб робили тобі.

У цьому й полягає християнство – очевидно, так думають християни.

А я вважаю, що такий принцип має значення не лише для християн, не лише для інших релігій, але й для всіх людей доброї волі, бо мова йде про слушний, здоровий і справедливий принцип, що має універсальне значення.

Наступна

Понад природою

«Люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 19:19). Тут і виникає постійна напруга, бо для ... Читати далі

Попередня

«Золоте правило»

Ще однією загальновідомою характерною рисою любові, яка згадується в усіх священних книгах – якщо жити ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *