Притчі 
Молитва – це акт Божої любови. Молитися означає з довірою прийняти Божу любов. Молитися насамперед означає не робити щось для Бога, а передовсім прийняти Його любов, дозволити Йому любити себе. Нам важко досвідчити це, адже ми не достатньо віримо в цю любов, часто почуваємося негідними її і більше зосереджені на самих собі, ніж на ній. У своїй невловимій гордості ми намагаємося зробити щось добре для Бога замість того, щоб насамперед поцікавитися тим, що Бог хоче зробити для нас, нічого не очікуючи натомість. Найважливіше – це перебувати в Божій присутності, будучи малими й убогими, але відкритими й готовими прийняти Його любов. Дозволяти Богові нас любити, якщо можна так сказати, замість того, щоб прагнути зробити щось з власної ініціативи. Активність, яка важить найбільше під час нашої молитви, походить не від нас, а від Бога. Від нас вимагається лише прийняти, і все!
