Григорович так підсів на Інтернет і стільки часу проводив у соцмережах, що дружина Ліза почала сваритися: – Краще б ти пішов порибалив або зібрав друзів, пива би випив, рибку розпатрали б солену, розповів би їм щось. Я би підслухала. Потім сварила б тебе. А тут казна-що, втупишся в монітор, цокаєш по клавіатурі, навіть не знаю, …
Обожнюємо ми друга нашого, Григоровича. Коли не приїдемо, він нам завше історію цікаву підкине. І хоч кіносценарій з неї пиши. Ось, до прикладу. Григорович наш свою хату залишив старшому синові та його родині, а сам купив собі менший будиночок у нашому містечку, майже поряд із заставою, де все життя пропрацював старшиною. І тільки-но переїхав, тільки-но …
Ясна річ, у Григоровича почалися безпросвітні дні. Дружба з кумом Октавіаном різко дала тріщину. Добрий молдовський міліціонер назад брати віслюка не схотів, висловлюючи всілякі авантюрні резони. А невдовзі й зовсім припинив брати слухавку. Щоранку до Григоровича телефонували або навіть приходили оскаженілі невиспані сусіди з вимогою відправити віслюка куди завгодно – на батьківщину, у зоопарк, на …
Якщо на стовпі чи огорожі висить папірець, отже, його не просто так повісили. Його повісили в надії, що людина обов’язково підійде. Прочитає, відірве від бахроми, внизу листка нарізаної, номер телефону. Ну і, можливо, зателефонує. Я, наприклад, завжди читаю такі оголошення. По-перше, людина чекає. Щоб їй зателефонували. Ось якось мені неймовірно пощастило. На плоті побачила таке, …
Відповідь є на кожне запитання. Тут важливо, кому їх ставити, ці запитання. Так. У мене в житті така людина є. Наприклад, я її запитую: – Григоровичу, – людину звуть Григоровичем, – чому ти лисієш, Григоровичу? Він, чухаючи поріділу потилицю, відповідає: – Це правильне запитання. Зараз отримаєш правильну відповідь. Я лисію тому, що волосся випадає, а …
– Твій син закінчить у тюрмі, – суворо сказала сусідка Елла, коли я повернулася з відрядження. – Ви зовсім не займаєтеся дитиною. Твоя дитина росте, як бур’ян при дорозі. Вчора твій син жорстоко побив хлопчика Рикачевських і нагрубіянив Діні Самохвалець. Сьогодні у дворі всі сусіди це обговорюють. Твоїй дитині заборонять гратися з іншими дітьми. Твоя …
Земний свій шлях здолавши наполовину й обернувши погляд у минуле, я нарешті збагнула, що надія зустріти справжнього повноцінного лицаря, надія, котра з року в рік то підіймалася з попелу, то слабшала, врешті-решт офіційно заявила, що вона вмиває руки. Я особисто лицарів бачила тільки в кіно. І там вони повсякчас билися, змагалися та воювали. А такий, …
Так, місто, в якому ми живемо, унікальне. То й що, що я писала про це тисячу разів? І буду, буду, буду. Ось чому. Через наші місця завжди, чуєте, завжди проходила дорога із Росії до Європи та навпаки. Торговий та пасажирський шляхи. А також із Росії до Молдови, Румунії, до Чорного моря… Через наше місто проходили …
У нашому прикордонному містечку здавна в мирі та злагоді живуть румуни та євреї, поляки й українці, вірмени й татари. Усі, хто сюди приїхав, залишаються тут назавжди. Бо тут місце таке райське. Не знаю, чи мешкають тут янголи, але те, що вони тут частенько прогулюються, відпочиваючи від своїх турбот, – це достеменно! Люди ж у нас …
Попри те, що місця тут гарні, щедрі, для декого вони все ж небезпечні, навіть в якомусь сенсі фатальні… Як, наприклад, для прем’єр-міністра Павлика… Нашого прем’єр-міністра, але при цьому громадянина Панами, як потім з’ясувалося. От здавалося б: де ми, де Панама, де прем’єр-міністр, а якось все збіглося та зримувалося. Це для нас той його приїзд було …
Притчі