Жили на одному острові три пустинники, які мали в себе ікону Пресвятої Трійці. І так як були вони люди прості, неосвічені, то і молилися перед цією іконою не інакше як простою своєрідною молитвою: “Троє Вас, і троє нас, Господи, помилуй нас”. Так вони постійно твердили одну й ту саму молитву.
Ось пристали до цього острова мандрівники, а старці і просять, щоб вони навчили їх молитися. Мандрівники почали учити їх молитві “Отче наш”, а вивчивши, попливли далі морем на своєму кораблі. Але, відпливши дещо від берега, раптом побачили, що три старці, біжать за ними по воді і кричать:
– Зупиніться, ми вашу молитву забули.
Побачивши, що вони біжать по воді, мандрівники здивувалися і, не зупиняючись, тільки прокричали їм:
– Моліться, як умієте!
Старці повернулися і залишилися при своїй молитві.
Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них. (Євангеліє від Матфея 18:20)