Притчі Єва і Марія насправді означають нашу мудрість плотську і мудрість духовну.
Єва побажала більшого, ніж чоловік і Бог могли дати їй без шкоди для неї. Вона направилась у прірву за дияволом і потягнула за собою цілий рай. Ця прірва – історія. У цій вируючій пристрастями прірві дерево пізнання добра і зла розрослося, наче бур’ян. Марія вознесла Свою душу над історією та обручила її з Духом Святим.
Плодом наслідування Євою диявола було те, що її первісток став убивцею. Плодом заручення Діви Марії з Духом Святим став її Первісток – Боголюдина.
Єва відкотила колесо життя донизу, Марія направила його увись.
Драма Єви і Марії для мене і для тебе, друже мій, була б не такою важливою, якби вона абсолютно очевидно не показувала нам драму нашої власної душі – протистояння плоті та духу.
Про те ж
Знову Єва і Марія! З психологічної точки зору, Єва і Марія виражають наше душевне роздвоєння, ту внутрішню боротьбу – не на життя, а на смерть, – яка відбувається в нас від колиски до гробу.
За що борються Єва і Марія? За ниву нашої душі. Йдеться про те, хто завоює всю ниву. Неправильно говорити, що Єва представляє нашу лише інстинктивну, а Марія – нашу лише розумну природу: розбещений інстинкт і розбещений розум представляє Єва, а божественний інстинкт і божественний розум представляє Марія. На боці Єви – дух нечистий, на боці Марії – Дух Святий.
І ти, людино, щодня стоїш перед вибором, вибором великим, наче вселенна, і нескінченним, наче історія: до кого прибіжиш ти на допомогу – до жінки, що тягне на погибель, чи до Тієї, Яка зводить до небес? До жінки, обрученої з дияволом, чи до Тієї, що обручена з Духом Святим? До жінки, яка народила вбивцю, чи до Тієї, що народила Спасителя?
