Притчі Очищення від зла
Щосили старайся очищати себе від зла до людей. Бо накопичуючи в собі зло до людей, накопичуєш отруту, яка рано чи пізно вб’є в тобі людину.
Щосили вирощуй у собі добро до людей. Сильніше здави сухий стовбур своєї душі і завжди зможеш видавити, немов краплі води, добро, виправдання для прощення ворогів, тобто отримаєш над ними духовну перемогу – перемогу добром.
Не дозволяй сонцю бути благороднішим за тебе, бо, якщо воно гріє і злих, і добрих, чому ти не можеш зігрівати добром і добрих, і злих?
Не дозволяй воді бути кориснішою за тебе, бо, якщо вона поїть і чистих, і нечистих, чом би й тобі не радіти, коли до тебе звертаються за допомогою і ті, і інші? Чи скаже вода бикові: “Тобі дам пити”, а ослові – “Тобі не дам пити”? Чи і тому, і іншому вона дає напитись і блищить, і сріблиться перед мордою одного та іншого?
Не дозволяй, щоб земля була терплячішою за тебе, коли оре її селянин або вирівнює той, хто будує дорогу. Будь терплячим, як вона, бо тобі призначена велика винагорода.
Не дозволяй, щоб небозвід сяяв яскравіше, ніж твоя душа. Бо в тобі Той, Хто звів небозвід і Хто може скинути його. Так ось, брате мій, ти – син, а небозвід – творіння!
Любов Божа
Любов Божа до людини передбачає любов людини до Бога. Хто знає, чи любила б дитина матір, якби спочатку не відчула її любові до себе?
Так само й людина не може запалити в собі любов до Бога до тих пір, поки не відчує невичерпної любові Божої до самої себе.
