Притчі «І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» 1 Самуїла 3:10
Один із найгостріших епізодів Божого суду відбувся в Старому Заповіті у випадку з Ілієм. Ілій був суддею і священиком Ізраїлю. Він був здебільшого благочестивим чоловіком. Однак його сини були злими і зневажали Божий дім. Ілій докоряв їм, але не вгамував їх повністю. Бог об’явив Самуїлу, що судитиме дім Ілія:
“І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраіля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його. Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця. 1 розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх” (1 Самуїла 3:11-13).
Коли Ілій наполягав, просячи Самуїла розказати йому те, що промовив Бог, Самуїл врешті розповів йому. Коли Ілій почув його слова, то сказав: “Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!” (вірш 18)
Покарати дім Ілія – це було добре в очах Бога. Ілій впізнав Слово Боже, коли почув його, бо він розумів характер Того, Кому належали ці слова. Бог, перед яким у нас немає страху, – це не правдивий Бог, а божок, якого ми самі собі створили.
