Притчі «Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б’є кожного сина, якого приймає! Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?» Євреїв 12:6-7
Деяким людям важко навіть подумати про Бога як про “Отця” через жахливі знущання, яких вони зазнали від рук своїх земних батьків. Бог є Батьком, який ніколи не знущається над Своїми дітьми, хоча і карає їх. Він карає тих, кого любить. Мудро, коли Божа дитина боїться праведного гніву Отця.
Я дуже сильно любив свого земного батька. Насправді, я обожнював його. Я відчував себе захищеним у його любові, тому що він постійно виявляв щодо мене свою прихильність. Я боявся його в тому сенсі, що не хотів розчаровувати його. У мене був “страх” поваги до свого батька. Проте водночас я також боявся його гніву та дисципліни. Попри те, що в цілому я не хотів розчаровувати чи засмучувати його, я часто його не слухався. І це означало, що мене чекало його покарання.
Коли мій батько хотів покарати мене, він завжди говорив мені так: “Сину, нам треба поговорити”. Це означало, що мені доводилося йти за ним у його кабінет, зачиняти двері й сідати перед ним на стілець. Він ніколи не піднімав голосу. Він спокійно казав мені, що я зробив неправильно і чому це було неправильним. Він повчав мене так, що я почувався спустошеним. Він завжди завершував нашу розмову теплими обіймами. Але розмовляти, щоб усвідомити гріх, ох, це було непросто!
