У великому саду за огорожею росли в добрій згоді і мирі фруктові дерева. Весною вони потопали в молочно-рожевій піні, а до кінця літа гнулися під вагою стиглих плодів. Випадково в цю дружну трудову сім’ю затесалася ліщина, яка незабаром шалено розрослася і загордилася про себе. – Навіщо мені стирчати в саду за огорожею? – незадоволено бурчала …
Вирушивши погожою днинкою на людей поглянути і себе показати, один синьйор зустрів на вулиці свого давнього знайомого. Зрадівши випадковій зустрічі і бажаючи відвести душу, він почав із захватом допитувати приятеля: – Ба, та тебе просто не упізнати! На тобі обличчя немає і очі зовсім потьмяніли. Чи вже не сталося біди якоїсь? – На жаль, – …
В одному саду ріс кедр. З кожним роком він мужнів і ставав все вище і красивіше. Його пишна крона царствено підносилася над рештою дерев і відкидала на них густу тінь. Але чим більше він розростався і тягнувся вгору, тим сильніше в ньому росла непомірна зарозумілість. З презирством поглядаючи на усіх звисока, одного разу він наказово …
В одного цирульника була бритва незвичайної краси, та і в роботі не було їй рівних. Одного разу, коли відвідувачів у крамниці не було, а хазяїн кудись відлучився, надумалося бритві на світ подивитися і себе показати. Випустивши гостре лезо з оправи, немов шпагу з піхов, і гордо задерши носа, вона вирушила на прогулянку погожим весняним днем. …
У черемхи увірвався всякий терпець. З тієї пори, як дозріли її терпкі ягоди, життя не стало від зухвалих настирних дроздів. З ранку до вечора вони крутилися зграями над нею, безжально обдираючи дзьобом і кігтями усі гілки. – Будь ласка, прошу тебе! – змолилася вона, звертаючись до найдокучливішого дрозда. – Знаю, що мої ягоди – твої …
В одному садку поряд з ліщиною росло персикове дерево. Воно раз у раз із заздрістю поглядало на гілки сусіда, щедро усипані горіхами. – Чому в нього стільки плодів, а в мене так мало? – не переставало бурчати безрозсудне дерево. – Хіба це справедливо? Хай і в мене буде стільки ж персиків! Чим я гірше за …
Тричі павук був вимушений натягувати між деревами свою сріблясту павутину, і всякий раз, пролітаючи на бриючому польоті, стриж-насмішник розривав крилом його мережі. – Чому ти заважаєш мені працювати? – обурено запитав павук. – Хіба я тобі перешкода? – Та ти саме втілення підступності! – прощебетав стриж у відповідь. – А твоя павутина-невидимка – смертельна пастка …
Якось у колі друзів один знатний синьйор, що уславився книжником і цікавим оповідачем, почав із захватом доводити, що йому, ніби, не раз доводилося раніше жити в цьому світі. Але один з друзів раз у раз жартував над оповідачем, вставляючи уїдливі зауваження, і заважав закінчити розповідь. Вкінець розсердившись, знатний фантазер вирішив урезонити насмішника і заявив: – …
У відповідний час осел прийшов на водопій. Але качки на ставку так накрякали і розігралися, ляскаючи крилами, що скаламутили усю воду. Хоча осла мучила нестерпна спрага, він не став пити і, відійшовши в бік, почав терпляче чекати. Нарешті качки угамувалися і, вийшовши на берег, пішли геть. Осел знову підійшов до води, але вона була ще …
В’юн, що пишно розрісся, підняв увись своє ніжно-смарагдове листя, що виблискувало на сонці. Милуючись власною красою, він так загордився, що насилу переносив сусідство інших рослин. Особливо докучав йому своєю незворушністю старий, висохлий стовбур, що стояв поряд. – Слухай-но, старий! – звернувся до нього одного разу в’юн. – Що ти стирчиш у мене під ногами? Пора …
Притчі