Притчі 
Жив собі один молодий і порядний християнин. Якось перед самим Новим роком, коли мали пробити куранти, він почав роздумувати над тим, як проминули цих 365 днів. Він перейшов думкою весь рік, місяць за місяцем, день за днем і на свою радість переконався, що його совість чиста, що не зробив він нічого злого, нічим не образив Бога. З тими радісними думками й заснув. І от уві сні, він бачить свого ангела-хоронителя, який підійшов до його ліжка і манить його пальцем. Юнак встав і пішов за ангелом. Ангел завів його до якоїсь кімнати, де на довгих столах лежало багато-багато книг.
– А що це за книги? – питає юнак.
– Це книги людей, – відповідає ангел. – В них ангели записують діла людей. Кожній людині відведена така книга. На одній сторінці ангел записує добрі діла, на іншій – погані. А наприкінці року він все підсумовує.
Юнак зацікавився і питає:
– А чи є тут моя книга?
– Є, – відповів ангел.
– А можеш мені її показати?
– Якщо хочеш, то можу, але навіщо зайвий раз хвилюватися?
– Хвилюватися? – каже собі юнак. – Адже я тільки що передумав весь минулий рік і не знайшов нічого поганого на своїй совісті. Розкривай книжку!
Ангел розгорнув книгу і почав перегортати картки. Коли дійшов до половини, показав юнаку і сказав:
– Ось твій рахунок за минулий рік.
На цій сторінці, великими буквами було написано: «Добрі діла». Вона була списана до половини, хоча, як сказав ангел, могла би бути списана і ціла. Перегорнувши ще сторінку, він побачив напис:
«Погані діла». Юнак надзвичайно втішився, бо ціла сторінка була чиста. А тоді, дорікнув своєму ангелу:
– От бачиш, я казав, що не маю на совісті нічого поганого!
– Це правда, – каже ангел, – поганого ти не зробив нічого, але не тішся завчасно!
Після цих слів ангел відкрив ще одну сторінку, де був напис: «Занедбані діла». Як перелякався юнак, коли побачив, що вся сторінка була списана! На ній ангел записав усі нагоди, коли хлопець міг зробити щось добре, а не зробив.
Юнак вийшов з цієї кімнати засмучений, однак твердо постановив собі, що свято подбає про те, щоб наступного року ця сторінка була чиста або принаймні не вся списана.
Автор: о. Зиновій Павлиш
