Притчі – Скільки часу піде на вирішення моєї проблеми?
– Ані хвилиною більше, ніж потрібно, аби ти зрозумів її суть, – відповів Майстер.
***
Проповідник був справжнім диваком. Людей пробирав дрож від одного його вигляду. Він ніколи не сміявся, був дуже наполегливим у своїх аскетичних практиках, адже вірував у корисність самокатування. Кожен знав, як часто він поститься і ледь-ледь прикриває тіло одежею, навіть узимку.
Одного дня він посвятив Майстра у свою потаємну біду:
– Я прожив життя самопожертви і завжди слідував заповідям своєї релігії. Та от відчуваю: чогось я в цьому житті не розгледів – але не доберу, чого саме. Може, тобі відомо, що це може бути?
Майстер подивися на нього, такого непохитного аскета, і сказав:
– Так. Це душа.
***
Ось таку оповідку Майстер розказав філософові, коли той хотів зрозуміти, чому розумування перешкоджає просвітленню:
У літаку летіло троє: Розумний, Бувалий та Святий. Двигун літака дав збій, і пілот гукнув із кабіни, що йому вже тут нічого робити – і вистрибнув з літака, скориставшись одним із трьох парашутів, що були в літаку. Отже, пасажири мали вирішити, хто з них врятується, а хто ні.
Розумний озвався першим:
– Батьківщина потребує мене! Очевидячки, один парашут має дістатися мені.
І, схопивши парашута, притьмом вистрибнув з літака. Святий подивися на Бувалого і мовив:
– Синку, я прожив довге життя. Тож певен, що буде правильно, коли саме ти візьмеш останній парашут. Я готовий зустріти смерть.
– У цьому немає потреби, ваше святосте, – відповів той. – Ондечки два парашути. Розумака вистрибнув із моїм рюкзаком.
«Розумування зазвичай не полишає місця для усвідомлення», – додав Майстер.
