Радянські часи. Руйнують церкву, виносять ікони, кидають на землю. Люди мовчки стоять навколо.
– Ну що? – закричав комісар і почав топтати ікону. – Чому мене Бог не покарав?
– Вже покарав, – пролунав голос. – Розум відняв.
Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. (Псалом 13:1)