Притчі Одному старцю під час хвороби брат влив в їжу замість меду льняну олію, що дуже шкідлива. Проте старець нічого не сказав, але їв мовчки і в перший раз, і в другий, і ніскільки не докоряв брата, який служив йому.
І не лише не сказав, що він недбалий, але навіть жодним словом не засмутив його. Коли ж брат дізнався, що він накоїв, і почав тужити, кажучи: “Я вбив тебе, і ти поклав цей гріх на мене тим, що промовчав”.
Старець з лагідністю відповідав:
– Не журися, чадо: якби Богові угодне було, щоб я їв мед, то ти влив би мені меду.
* *
Так, подібно до старця, поступає той, хто в усьому визнає Провидіння Боже: він ні в кому не хоче бачити злого наміру, нікого не підозрює, але визнає – усе, що відбувається з ним буває по Провидінню і волі Божій.
До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра. (Послання до Римлян св. ап. Павла 8:28)
