Іржаве залізо
Не засмучуйся, що Господь дав тобі хворобу. Згадай, що Він посилав тяжчі хвороби тим, хто кращий за тебе.
Уяви собі шматок заліза, забутий ковалем, що роками лежав у кутку кузні. Врешті-решт залізо почне просити коваля взяти його в роботу. Тоді коваль швидко його підніме, кине у вогонь і, коли воно розжариться, покладе на ковадло. Чи буде залізо засмучуватись?
Так і твоя хвороба на радість, а не на печаль. Бо ти молився, щоб Господь зробив тебе кращим. І Він, як коваль залізо, узяв тебе в роботу і почав гартувати й кувати. Брате, Господь узяв тебе в роботу! Радій, іржаве залізо, забуте ковалем!
Божественне Домобудівництво
Дивлячись на несправедливість неправедного, ми часто запитуємо: чому Бог відразу ж не уразить його ударом грому, не спасе нас від неправди? Але при цьому ми забуваємо запитати себе: по-перше, чому мати не вбиває своє дитя, коли вперше застане його за поганою справою? По-друге, чому нас – мене і тебе – Бог не уразив громом, коли побачив скоєне нами зло?
У кожну людину вкладений Божий капітал. Жоден господар не вирубуватиме сад, якщо одного разу він не дасть урожаю, а з надією чекатиме наступного року. Гріх людський – це неврожайний рік, і Бог із надією тихо чекає.
Іноді чекає марно: Іуда залишився Іудою. Але часто чекає та отримує щедрий плід: сад починає плодоносити, і Савл стає Павлом.
