Один француз у супроводі араба-християнина мандрував пустелею.
День за днем араб не забував схиляти свої коліна на гарячому піску і молитись до Бога.
Якось увечері невіруючий француз спитав араба:
– Звідки ти знаєш, що існує Бог?
Провідник на хвилину замислився і відповів:
– Звідки я знаю, що існує Бог? А з чого ти взяв, що в минулу ніч повз наш намет пройшов верблюд, а не людина?
– Ну, це ж видно по слідах, – здивувався невіруючий француз.
Тоді, показавши рукою на сонце, що заходило і залило своїм світлом усе довкола, араб сказав:
– Це не людські сліди.