Приходить жінка до старця і каже:
– Ми з чоловіком сваримося без упину і хочемо розлучитися.
Та на це відповів їй старець:
– Ось тобі чудодійна водиця.
– А що з нею робити? – питає жінка.
– Коли закортить тобі посваритися, набери повен рот цієї води. А як бажання сваритися зникне, воду виплюнь.
За місяць жінка знову приходить до нього і каже:
– Ой, батечку, справді чудодійна та водиця! Як допомагає! Дайте мені ще!
Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорі. (Перше послання до Тимофія св. ап. Павла 2:11)