Притчі Багато років тому диявол вирішив продати всі знаряддя свого ремесла. Він дбайливо повиставляв їх у скляній вітрині на загальний огляд. Що ж то була за колекція! Тут був блискучий кинджал Заздрості, а поряд з ним красувався молот Гніву. На іншій полиці лежав лук Жадібності, а поряд з ним – отруйні стріли Хтивості і Ревності. На окремому стенді був виставлений величезний набір мереж Брехні.
Також там були знаряддя Смутку, Сріблолюбства і Ненависті. Усі вони були чудово представлені і споряджені етикетками з назвами й ціною.
А на найкращій полиці, окремо від усіх інших інструментів, лежав маленький, непоказний і досить поношений на вигляд маленький клин, на якому висів ярлик: “Гордість”. Як не дивно, ціна цього знаряддя була вищою від решти знарядь разом узятих. Один перехожий запитав диявола, чому він так цінує цей дивний клинець, і той відповів:
– Я дійсно ціную його понад усі, бо це єдине знаряддя в моєму арсеналі, на яке я можу покластися, коли всі інші виявляться безсилі.
І він ніжно погладив клин.
– Якщо мені вдасться забити цей клинець у голову людини, – говорив далі диявол, – то він відчиняє двері для всіх інших знарядь.
Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. (Перше послання св. ап. Петра 5:8)