Хвороба і молитва

Одного дня, під час міжконфесійної молитовної зустрічі, я стояв біля молодого протестантського пастора, який – що відразу кидалося у вічі – ревно прагнув служити Господеві Ісусові Христові. Він запросив мене взяти участь у спільному проповідуванні під час екуменічного євангелізаційного вечора. На ношах принесли жінку, по якій, на жаль, уже було видно, що хвороба невдовзі забере її з цього світу. Ледь помітно кивнула нам головою, давши зрозуміти, що хоче, щоб ми помолилися за неї. Молодий пастор з запалом ствердив: “Помолимося, й Бог Вас зцілить”.

Його трохи надмірний ентузіязм, поза сумнівом, поменшав, коли він зрозумів, як та жінка від самого початку своєї хвороби підходить до віри: “Я не прошу, щоб ви молилися за моє зцілення. Думаю, що Господь справді міг би мене зцілити, якби такою була Його воля. Але вже кілька місяців мені здається, що Він умістив Свою волю в моєму серці, й це дає мені глибокий спокій. Не хочу зцілення, хочу бути біля Нього, навіть якщо задля цього треба пройти через страждання, яких я, зрештою, не шукала. Я справді зустріла Його в цих стражданнях і в цих стражданнях хочу любити Його… прошу, помоліться за мене, щоб я мала силу ніколи не бунтувати проти Бога”.

Філіп Мадр, “Боже зцілення

Наступна

Повернення Жана

Історія Жана зворушила мене й спричинилася до того, що я сильніше полюбив Слово Боже. Жан ... Читати далі

Попередня

Важливість читання

У сучасній західній культурі читання сприймається як відпочинок, а не як справа. Навіть якщо книга ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *