Притчі Майстер майже ніколи не заводив розмову на духовні теми. Йому вистачало того, що він їв, працював і відпочивав у компанії своїх учнів – і приставав до розмови з ними на тисячі різних тем, починаючи від політичної ситуації в країні і до свіжого анекдоту, підслуханого за стійкою в барі.
Якийсь відвідувач навіть прохопився з цього приводу:
– Як ця людина може вчити вас, коли від неї почуєш скоріше анекдот, ніж щось про Бога?
Учень йому відповів:
– Є й інші способи навчання, ніж за допомогою слів.
***
Майстер вітав не аскетизм, а поміркованість. Якщо ми будемо по-справжньому отримувати задоволення від речей, стверджував він, то поміркованість проявлятиметься в нас спонтанно, сама собою.
Коли його спитали, чому він так негативно ставиться до аскетичних практик, Майстер відповів:
– Бо вони породжують мізантропів, які завжди перетворюються на людиноненависників, фанатичних і жорстоких.
– Але ж і серед гедоністів багато хто виказав себе фанатичним і жорстоким.
– Не зовсім так. Вони люблять не задоволення як таке, бо ж не знають міри, запихаючись ним. Вони люблять карати й мучити своє тіло, мордуючи його задоволеннями понад усяку міру.
