Майстер був несхвальної думки про конкуренцію, вважаючи її суцільним злом.
– Хіба конкуренція не допомагає проявити найкраще, що є в тобі? – спитали його.
– Вона виводить на поверхню найгірше, бо вчить тебе ненавидіти.
– Ненавидіти? Кого саме?
– Себе, адже ти дозволяєш конкурентові визначати, якими будуть твої подальші дії, незважаючи на власні потреби чи обмеження. А також інших, бо прагнеш вирватися вперед за їхній рахунок.
– Але це звучить смертним вироком будь-яким змінам та прогресу, – заперечив іще хтось.
– Єдиний прогрес, який тільки є, це прогрес любові. Єдина зміна, яка варта того, це зміна серця.
***
– Чому так мало людей досягають просвітлення? – хтось спитав у Майстра.
– Бо вони сприймають як втрату те, що насправді є винагородою.
Потім він розповів про свого знайомого, який почав займатись бізнесом. Його справа процвітала, а клієнтів щодня більшало.
Коли Майстер привітав його з професійними успіхами, чоловік похмуро мовив:
– Будьмо реалістами, шановний. Погляньте-но хоч би й на ці вхідні двері. Якщо стільки народу й надалі буде пхатися через них, доведеться невдовзі прилаштовувати їх на нові завіси.
