Притчі – Щирість – цього недостатньо, – часто говорив Майстер. – Потрібна ще й чесність.
– У чому різниця? – спитав хтось.
– Чесність – це повсякчасна відкритість фактам, – сказав Майстер. – Щирість – це віра у свої власні переконання.
***
Учень рішуче спитав Майстра:
– Чи ти досяг святості?
– Звідки мені знати? – відповів той.
– Кому ж знати, як не тобі?
Майстер мовив:
– Спитай нормальну людину, чи вона нормальна, і людина запевнить тебе, що так. Спитай божевільного, чи він нормальний, і той підтвердить твої слова!
І на цих словах він вибухнув дошкульним сміхом.
Але пізніше таки пояснив:
– Якщо усвідомлюєш, що ти божевільний – ти не такий вже і божевільний, згоден? Якщо припускаєш, що ти святий – певно, тобі ще далеченько до святості? Святість ніколи себе не усвідомлює.
