Ковальські міхи

Один невіруючий, який був до того ж насмішником і блюзніром, прийшов до Магіда з Дубно і став глумливо стверджувати, що Бога немає. – Якщо ти переконаєш мене в тому, що Бог існує, я визнаю тебе великим учителем, – заявив він мудрецеві.

– Розповім я тобі притчу, – сказав Магід. Одного разу приніс купець додому ковальські міхи, дав їх своєму працівникові і сказав:

– Якщо тобі знадобиться роздути вогонь, розтягуй міхи, як гармошку, і полум’я розгориться.

Наступного дня прийшов працівник до купця і каже:

– Не працюють міхи. Як не старався, не розгорається вогонь.

Купець вирішив розібратися, у чому справа. Заглянув у піч, а там – ні іскорки. Вугілля давно згасло і остигнуло. Тоді він сказав працівникові:

– Як же ти хочеш, щоб розгорівся вогонь, якщо його зовсім немає. Навіть іскри не залишилося, а без неї полум’я не роздути. Роздобув би ти вуглинку, що горіла, у сусіда або сірником чиркнув би, тоді – справа інша.

– Так і з невіруючим, який і думки не допускає, що Бог існує, – зробив висновок Магід з Дубно. – Була б у тобі хоч іскра віри, я допоміг би тобі її роздмухати, як роздувають міхом вогонь. Але ти погасив у своїй душі цю іскру. Тому не стану я витрачати на тебе слів даремно.

Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”… (Псалом 13:1)

Наступна

Чистота тілесна

Щоразу, коли Гілель йшов з академії, учні, що супроводжували його, запитували: – Куди йдеш, учителю? ... Читати далі

Попередня

Житло Бога

– Де житло Бога? Цим питанням рабин з Котска здивував групу вчених мужів, що прийшли ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *