Одного дня до мами прийшли її діти, сперечаючись між собою і доводячи свою правоту один одному, з питанням – кого вона любить більше всіх на світі?
Мати мовчки узяла свічку, запалила її і почала говорити:
– От свічка – це я! Її вогонь – моя любов!
Потім вона взяла ще одну свічку і запалила її від своєї.
– Це мій первісток, я дала йому свого вогню, свою любов! Хіба від того, що я дала, вогонь моєї свічки став меншим? Вогонь моєї свічки залишився тим самим.
І так вона запалила стільки ж свічок, скільки в неї було діточок. І вогонь її свічки залишався таким же великим і теплим.
Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. (Перше послання св. ап. Іоана 3:1)