Притчі Одна вірянка повідала Майстрові, що цього ранку ходила сповідатися.
– Навіть не уявляю собі, що ти здатна скоїти тяжкий гріх, – сказав Майстер. – У чому саме ти сповідалася?
– Якось розлінувалася й не пішла в неділю на месу, а одного разу посварилася із садівником. А було таке, що навіть вигнала свою свекруху з хати аж на цілий тиждень.
– Але ж це сталося п’ять років тому, чи не так? Певно, ти вже давно в цім висповідалась.
– Так-так. Але я щоразу в цьому сповідаюся. Мені так подобається згадувати про це…
***
– Прийде день, і ти зрозумієш, що зайнятий пошуками того, що в тебе вже є, – сказав Майстер одному не в міру старанному учневі.
– Тоді чому ж я не розумію цього зараз?
– Бо дуже стараєшся.
– Чи маю, у такому разі, відмовитися від зусиль?
– Якщо скинеш напругу і дозволиш усьому статися у свій час, воно проявиться своїм ходом.
