Притчі Одного дня до старця прийшов послушник і запитав:
– Отче, поясни мені, чому я, маючи такі ж очі як у тебе, часто не помічаю того, що помічаєш ти.
Старець вийшов з кімнати і через якийсь час повернувся, тримаючи в руках стародавній рукопис на незнайомій для послушника мові. Розвернувши його, він спитав:
– Що ти бачиш?
Послушник, не бажаючи видавати своє незнання, відповів:
– Я бачу багатовікову мудрість у цьому рукописі.
Тоді старець сказав:
– Насправді перед тобою – боргова розписка грецького купця, – а знаю і бачу це через те, що одного дня, не побоявшись зізнатися собі, що я достеменно нічого не знаю, і тому вивчив цю мову.
Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий. (Притчі Соломонові 12:15).