Притчі Тим учням, котрі наївно вважали, що всього можна добитися, якщо цього сильно забажати, Майстер зазвичай казав:
«Найкраще, що є в житті, неможливо присилувати, як не бажай:
- Ти можеш забажати покласти їжу до рота, але не можеш присилувати апетит.
- Можеш забажати лягти в ліжко, але не можеш присилувати сон.
- Можеш забажати зробити комусь комплімент, але не можеш присилувати захоплення.
- Можеш забажати поділитися секретом, але не можеш присилувати довіру.
- Можеш забажати зробити якусь послугу, але не можеш присилувати любов».
***
– Щоразу, коли ти прагнеш змінити когось, – сказав Майстер, – запитай самого себе ось про що: чому прислужиться ця зміна – моїй гордині, моєму задоволенню чи моїй вигоді?
І він розповів учням наступну історію:
«Якось один чоловік хотів стрибнути з моста, аж тут до нього підбіг поліцейський:
– Ні, ні! – закричав він. – Благаю, не роби цього! Звідки в молодого хлопця, який ще навіть не жив, думки про те, щоб стрибнути в воду?
– Бо мені набридло жити.
– Прошу, послухай, що я тобі скажу. Якщо ти стрибнеш у річку, мені доведеться зробити те ж саме, щоби врятувати тебе, вірно? Але ж вода страшенно холодна, а я тільки-но оклигав після двостороннього запалення легенів. Ти знаєш, що це означає? На цей раз я вже точно не видужаю і помру. А в мене жінка і четверо дітей. Як ти будеш жити далі, маючи отаке на своїй совісті? Ні, так не годиться. Отож послухай мене. Будь людиною. Покайся, і Бог простить тебе. Повертайся додому. І дома, у спокійній обстановці, де тобі ніхто не заважатиме, тихенько можеш повіситися».
