ПРО БЕЗГЛУЗДИХ ГОРОДЯН

pro-spokusu2_18

Колись в одному візантійському місті жителі настільки втратили сором, що із самовдоволенням чинили будь-яке беззаконня і навіть не думали слухатися свого старого доброго єпископа, який благав їх виправитися.

Городяни лише сміялися над ним і відмахувалися як від надокучливої мухи.

Врешті-решт старий єпископ помер. А його місце посів молодий архієрей і почав жити так, що вразилися навіть жителі цього міста. Ось тут-то вони згадали свого доброго і лагідного старого єпископа.

Нарешті, не витримавши постійних поборів, образ, рукоприкладства і найнеймовірніших безчинств нового архієрея, городяни як один заволали:

– Господи, чому саме до нас Ти послав таке чудовисько?

Молитися вони як слід не вміли, але все таки після їх довгих волань Господь з’явився одному городянинові і відповів: “Шукав для вас гіршого, але не знайшов!”

І не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена. (Послання до Римлян св. ап. Павла 12:2)

Наступна

РОЗБІЙНИК І ПОКАЯННЯ

Вийшов розбійник на дорогу. Бачить, йде подорожній. - Стій, віддавай усе, що маєш! - закричав ... Читати далі

Попередня

ЗМІЯ

Притча про заздрість і ненависть Одного дня змія погналася за метеликом і переслідувала його день ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *