Проповідник ішов полем, де нещодавно відбувся запеклий бій. Він помітив пораненого, підійшов до нього і співчутливо спитав:
– Не хочете, щоби я прочитав вам Слово Боже?
Поранений відповів:
– Я втомився і вмираю від спраги. Було би краще, якби ви принесли мені трохи води. Проповідник приніс пораненому води, солдат випив її і сказав:
– Дякую. А тепер піднесіть мою голову і підкладіть щось під неї.
Проповідник скинув пальто, згорнув його і обережно підклав під голову пораненого.
– Мені холодно, – тремтячи, сказав він.
Проповідник мовчки скинув свою теплу сорочку і вкрив нею пораненого.
Поранений глянув проповіднику у вічі, усміхнувся і сказав:
– А тепер почитайте мені Слово Боже.
* *
Часто турбота про ближнього – найкраща проповідь.
Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного. (Євангеліє від Матфея 5:16)