Якось одного разу бізнесмен стояв на причалі в маленькому селі і стежив, як рибалка у вутлому човнику спіймав велетенського тунця. Бізнесмен привітав рибалку з цим успіхом і запитав, скільки часу потрібно, щоб спіймати таку рибу.
– Кілька годин, не більше, – відповів рибалка.
– Чому ж ти не зостався в морі довше і не спіймав ще кілька рибин? – здивувався бізнесмен.
– Однієї вистачить, щоб моя сім’я прожила завтрашній день, – відповів той.
– Але що ти робиш решту дня? – не вгавав бізнесмен.
– Я сплю до обіду, потім йду на кілька годин порибалити, а згодом бавлюся зі своїми дітьми, і опісля ми з дружиною влаштовуємо собі сієсту. Ввечері я йду в село на прогулянку, п’ю вино і граю з друзями на гітарі. Я тішуся життям, – пояснив рибалка.
– Я – випускник Гарварду, – сказав бізнесмен. – Я допоможу тобі. Ти все робиш неправильно. Ти маєш рибалити цілий день, а тоді придбати собі великого човна.
– А що далі?
– Далі ти будеш ловити ще більше риби, і зможеш купити собі кілька човнів, навіть кораблів, і одного чудового дня матимеш цілу флотилію.
– А далі? – спитав рибалка.
– Далі, замість того, щоб продавати рибу посереднику, ти будеш привозити рибу просто на завод і, збільшивши прибутки, відкриєш власний бізнес.
– А далі?
– Потім ти покинеш це забуте Богом село і переселишся у велике місто, і, можливо, одного дня зможеш відкрити величезний офіс і стати директором.
– І скільки на це треба часу?
– Років 15-20.
– А що ж далі?
– А далі, засміявся бізнесмен, – далі настане найприємніше. – Ти зможеш продати свою компанію за кілька мільйонів і дуже розбагатіти.
– А далі?
– Ти зможеш закинути працю, переїдеш у невеличке село на узбережжі, і будеш спати до обіду, трохи рибалити, бавитися з дітьми, влаштовувати сієсту з жінкою, гуляти селом, пити вино вечорами, грати разом з друзями на гітарі…
Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних. (Псалом 36:16)