Притчі Майстер не заперечував проти психотерапії і навіть стверджував, що декотрим психотерапевтичні сеанси навіть необхідні. Проте він не приховував і свого переконання в тому, що психотерапевт тільки полегшує проблему, але насправді не допомагає позбутися її: він просто підміняє її іншою, з якою життя стає трохи комфортнішим.
Якось, згадав Майстер, ще в повоєнний час він їхав у автобусі, і тут його увагу привернув один пасажир, котрий тримав на колінах якийсь великий і важкий предмет, загорнутий у газету.
– Що везете? – звернувся до нього кондуктор.
– Бомбу, що не розірвалася. Хочу доставити її до пожежної станції.
– Заради всього святого, чоловіче! Тільки не тримайте цю жахливу штуковину в себе на колінах! Засуньте мерщій під сидіння!
***
У день виборів Майстер завжди першим з’являвся перед кабінкою для голосування.
Він ніяк не міг второпати, чому дехто з його учнів не хоче скористатися своїм правом голосу.
«Люди готові платити податки заради демократії і навіть проливали свою кров за неї», – казав він. – «Тож невже це так важко: прийти й проголосувати, аби демократія працювала?»
