СЛІПА ЖАЛІСТЬ

Йде жалість світом.

Тростиною дорогу обмацує. Кого зустріне – милостиню просить. І дякує всім підряд: і тим, хто подав, і тим, хто пройшов повз. Причому, останніх – особливо, бажаючи їм земних благ і Вічного спасіння.

Люди думають, що вона – сліпа.

А жалість усе бачить. Просто їй усіх шкода.

І особливо тих, хто взагалі нічого не подав їй…

Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний. (Євангеліє від Луки 6:36)