Притчі В ім’я Боже
Усе, що ти втратиш заради Бога, збережеш; усе, що збережеш заради себе, втратиш.
За все, що даси в ім’я Боже, воздасться тобі сторицею; усе, що даси в ім’я своєї слави і марнославства, пропаде.
Усе, що приймеш від людей в ім’я Боже, принесе тобі радість; усе, що приймеш від людей як винагороду, принесе тобі клопоти.
Ставлення до Бога
Коли люди спотворюють своє ставлення до Бога, не бачачи в Ньому єдиної Реальності і Цінності, тоді – як наслідок – стають неправдивими всі людські відносини. Цінність переноситься на уявлення і вигадку, а життя стає подібним до руху тіней, коли сонце ховається за хмарами.
Неправдиві теорії про Бога неминуче спричиняють неправдиві наукові, неправдиві політичні і неправдиві громадські теорії. Одна брехня породжує іншу, перша посилається на другу, друга кличе на допомогу третю.
Тоді спритність і вміння ціняться більше за чесноту, кількість більше за якість.
І тоді, нарешті, люди розуміють, що вони потопають у брехні, і кричать: скрізь брехня! Але ніхто не повертається до істини. Так само, як плавці, віддалившись від берега, починають втрачати сили, хапатися один за одного й тонути, у паніці і страху забувши, де залишився берег і в Кому потрібно шукати допомоги.
У такі часи світ від погибелі спасає якийсь десяток праведників – Божих людей, відсутність яких повергнула в прірву Содом і Гоморру.
