Ішов селом старий чернець.
Побачив він, як свариться син із батьком, як лає його всіляко, а під кінець ще і замахнувся на нього.
Тільки гірко зітхнув старий чернець.
Пройшов далі – а там дочка з матір’ю теж сваряться. Мати на дочку, а та – на неї.
Ще більше зітхнув чернець.
А коли на кладовище за селом зайшов – зовсім розплакався.
Що ні могила – то парубок або дівчина під хрестом…
Але недивно було це ченцеві. Адже він знав, що Божа Заповідь свідчить: “Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб продовжилися дні твої на землі“. І якщо уважно прочитати її, то ясно побачиш, що той, хто не шанує батька і мати, не кажучи вже про те, що не слухає чи лихословить їх, то прирікає себе на всякі біди, хвороби, а то й ранню смерть.
Адже в Бога непомилкове кожне слово!
Хто-хто, а старий чернець добре знав це. І тільки мав зараз зайвий сумний привід переконатися в цьому…
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів, і хто поважає матір свою – як той, хто знаходить скарб. Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий. Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою. Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його. Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них, бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту. (Книга премудрості Ісуса, сина Сирахового 3:3-9)