Притчі 
У маленькому місті вирішили організувати фестиваль. Вже обговорили, які атракціони треба встановити і вирішили, що кожен дорослий мешканець принесе зі собою на свято пляшку вина одного й того ж сорту. Вино ввіллють до великого казана, а потім кожен охочий черпатиме з нього, питиме і веселитиметься. Але один із мешканців подумав собі так: «Мені трохи шкода пляшки доброго вина. Я принесу воду в пляшці з-під вина. На фестиваль прийде багато людей, ніхто не зорієнтується, що я вилив воду, а не вино». Так і зробив. Перед початком фестивалю великий казан наповнили вином, хтось промовив тост, люди почали пити і…. виявилося, що в посудині була лише вода! Всі подумали так само, як той чоловік!
Можливо, у багатьох родинах, шкільних класах, студентських групах трапляється щось подібне. Хтось собі думає: «Вони так негарно поводяться, то і я так робитиму. Навіщо мені бути іншим? Не вирізнятимусь…» Це ніби логічно і ми, образно кажучи, вливаємо воду замість вина, а потім нам усім доводиться її пити. Стефан Кісєлєвські любив говорити: «Чай не буде солодким, якщо його лише помішувати ложечкою. Треба додати цукру».
