Одного разу рибалка перевозив на човні одного “вільнодумця”. Той підганяв рибалку:
– Мерщій! Спізнююся на роботу!
Аж ось він побачив, що на одному веслі написано “Молися”, а на другому – “Трудися”.
– А це навіщо? – запитав він.
– А так я не забуду, – відповів рибалка, – що треба молитися і трудитися.
– Ну трудитися, звісно, треба всім, але молитися, – “вільнодумець” махнув рукою, – це необов’язково. Нікому це не потрібно, навіщо марнувати час на молитву!
– Не треба? – перепитав рибалка і витягнув з води весло з написом “Молися”, а сам почав гребти одним веслом.
Човен закружляв на місці.
– От бачиш, який то труд без молитви. Кружляємо на одному місці і не рухаємося вперед!
В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема. (Псалом 9:25)