ТИСЯЧА КУЛЬОК

Кілька тижнів тому я готував собі каву, взяв ранішню газету і сів слухати радіо. Я повертав ручку, шукаючи хвилю, поки мою увагу не привернув оксамитовий голос одного дідуся. Він розповідав щось про “тисячу кульок”. Я зацікавився, підкрутив звук і відкинувся на спинку крісла.

“Дозвольте мені розповісти про те, що реально допомогло мені берегти і пам’ятати найголовніше у своєму житті”.

І він почав пояснювати свою теорію “тисячі кульок”.

“Дивіться, одного чудового дня я сів і порахував. Пересічно людина живе 75 років. Я знаю, що дехто живе менше, а інші більше. Але живуть приблизно 75 років. Тепер 75 я множу на 52 (кількість тижнів у році) і виходить 3900 – стільки тижнів у вашому житті. Коли я замислився про це, мені було п’ятдесят п’ять. Це означало, що я прожив приблизно 2900 тижнів. І в мене залишилася тільки 1000. Тому я пішов до крамниці і купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я висипав їх усіх в одну прозору банку. Після того щотижня я витягав і викидав одну кульку. І, дивлячись, як зменшується їхня кількість, я почав дедалі більше уваги звертати на істинні цінності життя. Годі знайти сильніший засіб, ніж дивитися, як зменшується кількість даних тобі днів! А тепер послухайте останню думку, якою я хотів би поділитися сьогодні з вами, перш ніж обійняти кохану жінку і піти з нею на прогулянку. Цього ранку я витягнув останню кульку зі своєї банки. Тому кожен наступний день – подарунок для мене. Я приймаю його з подякою і дарую близьким і рідним тепло й радість. Знаєте, я думаю, що це єдиний спосіб прожити життя. І не шкодую ні про що. Мені приємно спілкуватися з вами, але я поспішаю до своєї сім’ї. Сподіваюся, ми ще почуємося!”

Я замислився. Справді, було про що подумати. Я планував ненадовго чкурнути сьогодні на роботу – на мене чекав незавершений проект. А потім збирався разом з колегами піти до клубу. Замість того я пішов нагору і ніжним поцілунком розбудив жінку:

– Прокидайся, мило. Поїдемо з дітьми на пікнік.

– Любий, що сталося?

– Та нічого особливого. Просто я подумав, що ми давно не відпочивали разом на вихідних. І ще заїдемо в іграшкову крамницю. Треба купити пластикові кульки…

Бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає. (Послання св. ап. Якова 4:14)