Притчі Почувши, як учень зневажливо говорить про жадібність та жорстокість «мирських людей», Майстер сказав:
– Ти нагадуєш мені одного вовка, якого потягло на благочестя. Побачивши, як кіт женеться за мишею, він обернувся до такого ж, як він, сіроманця, і обурено вигукнув: «Вже давно пора покласти край подібному неподобству!»
***
Іще юнаком Майстер залишив батьківський дім у пошуках мудрості. Прощаючись, він сказав: «Як тільки знайду її, одразу ж дам вам знати».
Через багато-багато років обіцянка ця здавалася вже зовсім неважливою. Саме тоді він і зрозумів, що й справді, сам не відаючи того, він знайшов те, чого шукав.
***
– Як можна досягти щастя?
– Навчившись радіти всьому, що нам дістається від життя.
– Тож і побажати вже нічого не можна?
– Чому ні? – відповів Майстер. – За умови, якщо твої бажання будуть, як у того батька, котрого я колись зустрів у пологовому будинку. Той з нетерпінням чекав звістки, хто ж у нього народиться. І коли медсестра сказала: «Знаю, що вам хотілося хлопчика, а у вас народилася дівчинка», той вигукнув зраділо: «Та яка різниця! Я ж так і розраховував: якщо не хлопчик, то є варіант, що буде дівчинка».
