Вузька дорога

ДІОГЕН

Філософа Діогена, який зазвичай обідав хлібом і сочевицею, зустрів філософ Аристіп, який вислуговувався перед королем і жив у вигодах.

І сказав Аристіп:

– Навчися підлабузнюватися до короля – і не сидітимеш на сочевиці.

І сказав Діоген:

– Навчися жити на сочевиці – і тобі не треба буде прислуговувати королеві.

ХАЙ ВСТАНЕ ТОЙ, ХТО ЦЕ СКАЗАВ

Кажуть, що коли Хрущов виголосив своє відоме звинувачення проти Сталіна, хтось із залу Палацу з’їздів сказав:

– Де ви були, товаришу Хрущов, коли вбивали усіх цих невинних людей?

Хрущов витримав паузу, оглянув зал і промовив:

– Нехай встане той, хто це сказав!

Напруження в залі зросло. Ніхто не ворушився.

Тоді Хрущов знову заговорив:

– Добре, ким ви б не були, але оце і є вам моя відповідь. Я був точно в такій самій ситуації, в якій перебуваєте зараз ви.

КРАМНИЦЯ ІСТИН

Я не повірив своїм очам, коли побачив на крамниці вивіску: КРАМНИЦЯ ІСТИН.

Крамарки були дуже привітними: який вид істини мене цікавить, напівістина чи абсолютна істина? Абсолютна, звичайно ж. Жодних обманів, жодних виправдань, жодних раціоналізацій. Я хотів мати просту і непідроблену істину. Крамарка показала на інший бік крамниці.

Там інший крамар підсунув мені під ніс цінник.

– Ціна дуже висока, пане, – сказав він.

– Яка? – запитав я, готовий отримати абсолютну істину за будь-яку ціну.

– Ваша безпека, пане, – була відповідь.

Я вийшов із крамниці з важким серцем. Мені все ще потрібна впевненість у своїх безсумнівних віруваннях.

ВУЗЬКА ДОРОГА

Напередодні змін Бог попередив людей про землетрус, який поглине усі води землі. Вода, яка має прийти на зміну, зробить усіх людей божевільними.

Ніхто не повірив цим словам. Лиш тільки пророк серйозно поставився до них. Він зробив у своїй печері запас води, якої вистачило б йому до самої смерти.

Землетрус дійсно стався, вода зникла, а джерела, озера та ріки наповнилися новою водою. Через декілька місяців пророк зійшов у долину. Усі і справді збожеволіли та стали нападати на нього, бо вважали божевільним саме його.

І пророк повернувся в гірську печеру, радий, що має збережену воду. Але він не міг витерпіти самотности і тому знову спустився в долину. І знову його відкинули люди, бо він дуже відрізнявся від них.

Тоді пророк здався. Він випустив усю воду, яку набрав, випив із людьми нової і став одним з них в їхньому божевіллі.

* *

Дорога до істини вузька. Ти завше ідеш сам.

ШАХРАЙ

Це було щось схоже на нову релігію. У залі сиділи переважно старші пані. Один з промовців мав на собі лише тюрбан і пов’язку на стегнах. Він проникливо говорив про перевагу Духу над Матерією.

Всі зачудовано слухали. Нарешті промовець повернувся на своє місце просто переді мною. Його сусід одразу ж голосно зашепотів до нього:

– Чи ти справді віриш у те, що говориш, ніби тіло нічого не відчуває, а все відбувається у свідомості?

– Певно, що вірю, – сказав шахрай з побожним переконанням.

– Тоді, – сказав сусід, – ти не матимеш нічого проти, якщо ми поміняємося місцями? Я сиджу на протязі.

* *

Чому я намагаюся практикувати те, що проповідую? Якби став проповідувати те, що практикую, то був би значно меншим шахраєм.

Наступна

Знати Христа

КАЧЕНЯ Історія суфійського святого Шамз-е Табрізі: Ще з дитячих років мене вважали непристосованим до життя, ... Читати далі

Попередня

Доля в підкинутій монеті

ДОЛЯ В ПІДКИНУТІЙ МОНЕТІ Якось під час військових дій японський генерал Набунаґа прийняв був рішення ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *