Притчі 
Одна сімейна пара переїхала жити на нову квартиру.
Зранку, ледве прокинувшись, жінка визирнула у вікно і побачила сусідку, яка розвішувала випрану білизну.
– Поглянь, яка брудна в неї білизна, – сказала вона чоловікові.
Але той читав газету і не звернув на це жодної уваги.
– Напевне, у неї погане мило чи вона зовсім не вміє прати. Треба було би її повчити, – не угамовувалася жінка.
І так щоразу, коли сусідка розвішувала білизну, жінка дивувалася з того, які ті речі брудні.
Одного чудового ранку, виглянувши у вікно, вона вигукнула:
– О! Сьогодні білизна чиста! Напевне, навчилася прати!
– Та ні, – сказав чоловік, – просто я сьогодні встав раніше і помив вікно.
* *
Так і в нашому житті: все залежить від вікна, через яке ми дивимося на світ. І перш ніж критикувати інших, треба переконатися, що наші серця і наміри чисті.
Що ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як можеш сказати братові твоєму: брате, дай я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре! Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. (Євангеліє від Луки 6:41,42)