– А це легко чи складно – досягти просвітлення?
– Не складніше й не легше, ніж побачити те, що знаходиться прямо перед твоїми очима.
– А в чому тут складність – побачити те, що в мене перед очима?
У відповідь Майстер розповів такий анекдот:
«Дівчина зустрічає свого хлопця такими словами:
– Помітив щось незвичайне в мені?
– Нова сукня?
– Ні.
– Нові туфлі?
– Ні. Дещо інше.
– Здаюсь.
– Я в протигазі».
***
Просвітлення обов’язково прийде, пояснював Майстер своїм учням, якщо вони навчаться бачити, не витлумачуючи побачене.
Усі забажали дізнатися, як можна бачити й не витлумачувати того, що бачиш.
Майстер пояснив це такою оповідкою:
Двійко землекопів-католиків у поті чола рили канаву на дорозі обабіч борделю, аж ось побачили, як у непотребний дім прослизнув рабин.
«А ти чекав чогось іншого?» – сказали вони один одному.
Трохи згодом у ті ж двері хутко заскочив пастор. І це їх не здивувало: «А ти чекав чогось іншого?»
Аж ось з’явився місцевий падре, прикриваючи лице каптуром, аби й собі шмигнути в будинок.
«Ах, біда, біда! Певно, одна з дівчат розхворілася не на жарт».
