Притчі Жило колись залізо, і почало воно ржавіти. Гострить його іржа і гострить – хоч помирай. І так захотілося залізу позбавитися від іржі, що почало воно просити Бога:
– Боже, врятуй мене від іржі!
А поряд із залізом лежав напилок. Почув він, як залізо благає Бога врятувати його від іржі, і запропонував залізу свою допомогу.
– Тільки не ти! – вигукнуло залізо. – Ти такий грубий і жорстокий! Бог пошле мені когось іншого, якусь м’яку пасту чи оксамитову ганчірочку!
У цей час проходив повз них робітник, побачив, що по залізу пішла іржа, узяв у руки напилок і почав їм очищати залізо від іржи.
– Тільки не напилком, тільки не напилком! – застогнало залізо. А робітник почув, як залізо заскрипіло, і каже:
– О, саме той напилок для цієї іржі, нічим іншим її і не візьмеш!
* *
Очищення серця – це завжди зречення від самого себе з великим болем.
Чернець Симеон Афонський
І вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести. (Перше послання до Коринф’ян св. ап. Павла 10:13)