Притчі 
Дух – це свобода, а це означає, що людина не пов’язана фатально з минулим досвідом і терпінням. Замість того, щоб згодитися на жалість до самого себе, можеш споглядати нові життєві ситуації, шукати в них те, що найкраще, вдивлятися у свободу від болю, спогадів і терпінь. Подивися на дітей, які бавляться, на квітку, прогуляйся і роздивляйся місто, місце, природу, людей, вітрини та якось до них «приліпися», щоби твої думки почали рухатися в нових ситуаціях і планах. Помилуйся річкою, потоком, горами, птахами, деревами і квітами та збагни, що ти все це звільнив, що це тепер твоє, твоя батьківщина, і це твоя заслуга. Твоя жертва навіки записана у твоєму народі. А тоді спостерігай за людьми й усвідом, що й вони свої на своєму, вільні, можуть відверто сказати, хто вони, без страху заспівати патріотичну пісню, заявити, що розбудовують свою батьківщину, і ніхто не відбирає від них плоду їхніх зусиль. Це твоя заслуга, це ти створив. Ти назавжди закарбував себе у свободу своєї держави… Ти золотими буквами вписаний у цю країну і в цих людей, бо саме ти дав їм свободу, приніс справедливість, зробив можливим розвиток і культуру, науку й власну політику. Так споглядай усе, доки не відчуєш, що ти звільнився від негативних вражень минулого.
