Притчі 
Якось жабенята вирішили влаштувати змагання: хто перший вилізе на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів. Усім хотілося подивитися, як жабенята стрибатимуть, і посміятися над учасниками.
Зрозуміло, ніхто з глядачів не вірив, що хоч одне жабеня зможе залізти вгору. Змагання почалися, і з усіх боків почулися крики:
– У них нічого не вийде! Це занадто складно.
– Немає шансів! Вежа занадто висока!
Жабенята один за одним падали вниз, але деякі все ж ще намагалися дертися. Натовп кричав голосніше:
– Занадто важко!!! Жоден не зможе це зробити!
Незабаром усі жабенята втомилися і впали. Окрім одного, який піднімався все вище і вище… Він єдиний зумів піднятися на вершину вежі.
Усі стали розпитувати переможця, як йому вдалося знайти в собі стільки сил. Виявилось, переможець був глухим.
* *
Може, іноді і нам краще залишатися глухими до чужих сумнівів і навіть похвал?
Нехай ніхто не зваблює вас марними словами… (Послання до Ефесян св. ап. Павла 5:6)