Притчі Життя істинне
Як не дивно це звучить, але це правда: ми приходимо в цей світ, щоб спасатися від нього. Так само як люди йдуть на війну не заради насолоди війною, а щоб спастися від неї!
Заради більшого блага люди йдуть воювати; заради більшого блага, ніж земне життя, ми народжуємося на цей світ. Заради вічного і кращого життя ми народжуємося в це життя.
Істинні християни завжди вважали своє життя військовою службою. І як солдати рахують дні своєї служби і з радістю думають про повернення додому, так і християни постійно пам’ятають про кінець свого життя і повернення у свою Небесну Вітчизну.
Сенс життя
Коли буття людини не сповнене Богом, воно не сповнене і життям: воно схоже на безвихідну порожнечу, що омертвляє.
Усе є порожнечею, вакуумом, якщо не сповнено Богом.
Всяка душа мертва, якщо не сповнена Богом. Люди живі настільки, наскільки в них живе Бог. Бо тільки Бог – життя.
Тому вважати всіх людей однаково живими – ілюзія. Є живі і неживі, що залежить від міри Бога в них, міри життя, яке вони несуть у собі.
Зі страхом кажу тобі: є неживі люди. їх ніби немає. І вони відрізняються від живих так само, як відрізняються предмети уві сні від предметів наяву. Хоча недосвідченим вони здаються такими ж живими!
Вони ж існують! Хіба їх немає? – запитаєш ти. Так, але й, коли гасне вогнище, дим ще довго витає над попелищем.
