Безкорисливість

У людській любові загалом люди люблять тому, що люблять їх; і навіть коли сама любов є красивою, людина любить в іншій щось від себе. У людській любові є завжди щось егоїстичне: іноді людина починає любити тоді, коли до цього її спонукає якийсь інтерес.

Любов же божественна, надприродна, є безкорисливою і любить першою.

Якщо ж ми хочемо, щоб у нас жила «нова людина»[1], якщо ми хочемо підтримувати в собі полум’я надприродної любові, то і ми повинні любити першими.

Важливо просто любити

У любові важливо просто любити. Так є на цій землі. Любов – я маю на увазі любов надприродну, яка не виключає природної – це дуже проста і водночас дуже складна річ. Вона спонукає тебе віддати свою частину і чекає, що інша людина віддасть свою.

Якщо ти спробуєш жити любов’ю, то помітиш, що на цій землі належить віддавати свою частину. Стосовно ж іншої сторони, то невідомо, чи вона віддасть свою, та це й не обов’язково. Іноді ти відчуватимеш розчарування, але ніколи не втратиш мужності, якщо будеш переконаним у тому, що в любові важливо просто любити.

І то любити в браті Ісуса – Ісуса, Який завжди тобі за любов віддячить, але, можливо, якось інакше.

Так, Він робить твою душу сталево міцною супроти всіляких негод і наповнює її любов’ю до всіх людей довкола тебе, щоб ти пам’ятав, що в любові важливо просто любити.


[1] «[Треба вам] обновитися духом розуму вашого i одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності i святості істини» (Еф. 4:23,24)

Наступна

Угода про милосердя

У першому фоколяре[1] ми набули такого життєвого досвіду, який допоміг нам застосувати принцип «любити першими» ... Читати далі

Попередня

До менш приємних людей

Божа любов взяла на себе ініціативу і полюбила нас тоді, коли ми ще були далеко ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *