Четвертий мудрець також бачив зорю, що сяяла над Вифлеємом. Але він завжди спізнювався прийти туди, де мав бути Ісус, бо на дорозі його повсякчас спиняли бідні й убогі, що просили допомоги.
Тридцять років ходячи дорогами Ісуса Христа, мудрець врешті дійшов до Єрусалиму, але знову спізнився. Ісус став уже чоловіком, і мудрець прийшов у місто в день розп’яття. Мудрець ніс перли, щоб подарувати Христові, але вже встиг продати всі, роздаючи милостиню. Залишилася тільки одна перлина, але Спаситель був уже мертвий.
– Я провалив справу всього життя, – подумав він.
А потім почув голос:
– Насправді був ти зі Мною повсякчас. Я був нагий, а ти Мене одягнув. Я був голодний, а ти Мене нагодував. Я був у в’язниці, а ти відвідав Мене. Я був у кожній убогій душі на твоєму шляху. Дякую тобі за те, що ти так часто виявляв любов.
Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили. (Євангеліє від Матфея 25:40)