Притчі 
Джонатан Свіфт (1667-1745), англо-ірландський письменник-сатирик, публіцист, філософ і поет.
Бійся козла спереду, коня ззаду, а дурну жінку з усіх боків.
Генія відразу видно хоч би за тим, що проти нього об’єднуються усі тупиці і бездарі.
Лестощі, кажуть, їжа безглуздих, між тим скільки розумних людей готові час від часу покуштувати хоч ковток цієї їжі.
Мрійте, бо за красою своїх мрій ви займете своє місце в майбутньому!
Якщо ви спрямовуєте на чиюсь адресу жарт, ви маєте бути готові прийняти його і на свою адресу.
Партія – це безумство багатьох в ім’я благополуччя одиниць.
Літні люди і комети вселяють повагу довгими бородами і претензіями передбачати майбутнє.
Критика – податок, який велика людина платить публіці.
Таверна – це те місце, де безумство продають пляшками.
Той, хто, здавалося, досяг усього в житті, перебуває, зазвичай, у тому стані, коли незручності і прикрощі затуляють радощі і втіхи.
Блищати в суспільстві дано небагатьом, але більшість людей можуть бути приємними.
Якщо на світі так мало щасливих шлюбів, то лише тому, що дівчата куди більше уваги приділяють плетінню сільців, ніж будівництву кліток.
Якби людина не піддавалася почуттям, вона б ненавиділа життя і хотіла б, щоб воно скоріше закінчилося або ніколи б не починалося.
У суперечках, як на війні, слабка сторона розпалює багаття і здіймає сильний галас, щоб супротивник вирішив, ніби вона сильніша, ніж є насправді.
Найбільшу і найщирішу частину наших молитов складають скарги.
