І ЦЕ МИНЕ ТАКОЖ

Один цар уславився своєю мудрістю. Але, попри цю мудрість, у житті не мав він спокою. І одного разу звернувся цар до мудреця з проханням:

– Допоможи мені – дуже багато в цьому житті доводить мене до нестями. Маю велику схильність до пристрастей, і це вельми заважає мені.

Мудрець дав йому перстень, на якому була викарбувана фраза: “Це мине!” – і сказав:

– Одягни цього персня. Коли тебе настигне сильний гнів чи радість, поглянь на цей напис, і він протверезить тебе. У цьому знайдеш ти рятунок від пристрастей.

Минав час, цар послухав поради мудреця і знайшов спокій. Але настала мить, коли, як зазвичай, глянувши на перстень, він не заспокоївся, а навпаки – ще більше нестямився.

Він зірвав перстень з пальця і хотів кинути його якнайдалі у став, але раптом помітив, що на внутрішньому боці персня є напис: “І це мине також…”

Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем. (Книга Екклезіаста 1:9)