КВІТИ

Великий король хотів вибрати спадкоємця з трьох своїх синів. Всі вони були близнюки – розумні й хоробрі – і вибрати було нелегко. Він порадився з мудрецем, і той підказав йому ідею.

Король запросив до себе всіх трьох синів, дав кожному мішечок з квітковим насінням і сказав, що вирушає в багатолітнє  паломництво. І хто найкраще збереже за той час його насіння, той і стане спадкоємцем трону.

Перший син, не думаючи довго, поклав насіння в металеву скриню. Другий подумав: “Якщо покласти його в скриню, то воно загине”. Він пішов до крамниці, продав його і вирішив купити таке саме, коли повернеться батько. Третій син пішов у сад і розсипав насіння всюди, де було вільне місце.

Через три роки повернувся батько. Перший син дістав зі скрині мертве, закисле насіння.

– То не моє насіння. Моє могло розквітнути, а це не розцвіте ніколи! – відказав батько.

Другий син побіг до крамниці, купив насіння і віддав батькові.

Але батько сказав:

– Це не моє носіння. Я висівав рідкісний сорт…

Третій син повів батька в сад, де росли тисячі квітів, і сказав:

– Ось те насіння, яке ти мені дав. Скоро воно дозріє, я зберу його і віддам тобі.

– Ти – мій спадкоємець.

***

Любов подібна до квітів. Якщо вона зацвіла в тобі, то треба її віддавати. Що більше ти її віддаєш, то рясніше вона квітне.

Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло. Як написано: “Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік”. (2 Послання до Коринф’ян св. ап. Павла 9:8,9)